Поликлиники в Киев

Поліклініка № 1 Шевченківського району

• Адресс: Київ, вул. Богдана Хмельницького, 37
• Телефон: +380 (44) 234-92-10
• Время работы: пн-пт 08:00-19:00

Дитяча поліклініка

• Адресс: Киев, ул. Сретенская, 7/9
• Телефон: +380 (44) 272-15-91
• Время работы: пн-пт 09:00-18:00

Фізіотерапевтична поліклініка Шевченківського району

• Адресс: Київ, вул. Ярославів Вал, 4
• Телефон: +380 (44) 234-09-64
• Время работы: пн-пт 08:00-20:00 сб 09:00-15:00

Поліклініка № 1 Печерського району

• Адресс: Киев, Печерского района, ул. Ивана Мазепы, 2
• Телефон: +380 (44) 280-32-20
• Время работы: пн-пт 08:00-19:00

Дитяча поліклініка № 2 Шевченківського району

• Адресс: Київ, вул. Богдана Хмельницького, 46
• Телефон: +380 (44) 235-61-25
• Время работы: пн-пт 08:00-19:00

Центральна поліклініка МВС України Педіатричне відділення

• Адресс: Київ, вул. Пилипа Орлика, 18
• Телефон: +380 (44) 256-14-91
• Время работы: пн-пт 08:00-19:00 сб 08:00-10:00

Медичний центр Дитина Дитяча поліклініка

• Адресс: Київ, вул. Олеся Гончара, 59
• Телефон: +380 (44) 484-32-88
• Время работы: пн 09:00-16:00 вт-пт 09:00-19:00 сб 09:00-16:00 нд 09:00-14:00

Дитяча клінічна лікарня № 3 Поліклініка № 2

Переказ — КОНСТИТУЦIЯ ПИЛИПА ОРЛИКА

Конституцiя П. Орлика визначна пам'ятка суспiльно-полiтичноï думки

Украï ни на початку XVIII ст. договiр, укладений мiж гетьманом

Пилипом Орликом i украï нським козацтвом повна назва Пакти й

конституцiï законiв та вольностей Вiйська Запорiзького. Мiж

ясновельможними Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом вiйська

Запорозького, та мiж старшиною, полковниками, а також названим Вiйськом

запорозьким прийнятi публiчною ухвалою обох сторiн i пiдтвердженi на

вiльних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом,

року Божого 1710, квiтня 5, в Бендерах. Козаки у 1710р. обирають

гетьманом П. Орлика, який був генеральним писарем. Новообраний гетьман

намагався завоювати собi пiдтримку як серед своï х прихильникiв

серед населення Украï ни, з цi#1108 ю метою i була створена

Конституцiя П. Орлика, ï ï головний змiст домовленiсть мiж

гетьманом П. Орликом i соратниками-козаками зi шведським королем Карлом

XII як захисником i гарантом незалежностi Украï ни, на пiдставi

якоï Украï на вiдходила пiд шведську протекцiю, а ï ï

громадяни керувалися нею у повсякденному життi. 10 травня 1710 р. король

Швецiï затвердив Конституцiю П. Орлика i пiдписав звернення до

украï нського народу, обiцяючи продовжити вiйну проти Росiï та

обороняти кордони Гетьманщини пiсля ï ï визволення вiд росiян.

П. Орлик брав на себе зобов'язання щодо обмеження гетьманського

самодержавства, збiльшення i розгортання козачого демократизму в

керiвництвi, зменшення соцiального гноблення мiщан i селян, захисту

привiлеï в козацького стану, збереження особливого положення

запорозьких козакiв, боротьби за полiтичне i церковне вiдокремлення

Украï ни вiд Росiï . Хоча Конституцiï П. Орлика не довелося

стати справжнiм основним законом козацькоï Украï ни.

Конституцiя П. Орлика, хоч i частково, але дiяла на Правобережнiй

Украï нi до 1714 р. i стала унiкальним iсторичним документом, що

творив на козацьких засадах основи демократичного устрою Гетьманщини.

Отже, Конституцiя П. Орлика ма#1108 для нас важливе значення як

1. Визначити тип i стиль мовлення.

2. Скласти план до тексту. Орi#1108 нтовний план

3. Конституцiя П. Орлика визначна пам'ятка суспiльно-полiтичноï

думки Украï ни.

4. Затвердження Конституцiï .

5. Зобов'язання П. Орлика.

6. Конституцiя унiкальний iсторичний документ.

7. Значення Конституцiï Пилипа Орлика.

8. Лексична робота. Постулат незаперечна iстина, що не

потребу#1108 доведення аксiома.

9. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слiв.

Познайомитися з діяльністю гетьмана в екзилі Пилипа Орлика відвідувачі можуть в одному з залів Музею.

Пилип Орлик нащадок литовсько-білоруського шляхетського роду гербу Новіна, син Степана Орлика (вбитого під Хотином 1673 р.) й Ірини з Малаховських, (див. родовідне дерево в експозиції).

Народився Пилип Орлик в с. Косуті Ошмянського повіту на Віленщині. Початкову освіту отримав в єзуїтській Віленській академії. Згодом сім’я переселилася на Україну і П.Орлик вступив до Києво–Могилянської колегії (закінчив 1694р.), з 1968 р. був кафедральним писарем київської митрополії. Одруження (1968 р.) з Ганною Герцик, дочкою полтавського полковника П.Герцика, відкрило Орлику шлях до старшинської кар’єри.

З 1700 р. Пилип Орлик працював в Генеральній Військовій Канцелярії, спочатку як старший військовий канцелярист (1702 р.), потім як реєнт, нарешті - генеральний писар, найближчий помічник гетьмана Івана Мазепи. Особливу діяльність Пилип Орлик виявив під час війни 1708-1709 років, зокрема допомагаючи гетьманові у спробах створити антимосковську коаліцію на Сході Європи. В експозиції залу подана схема адміністративно-військового управління Гетьманщини часів Івана Мазепи.

Разом з Іваном Мазепою Орлик подався на еміграцію. Після смерті Мазепи був обраний гетьманом за кордоном, у Бендерах 5 квітня 1710 р. Того ж дня було прийнято документ „Правовий уклад та конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького. ” головним редактором якого був Пилип Орлик.

Копію конституції можна побачити серед інших матеріалів залу.

Основною метою політики П.Орлика було – визволення України з-під московської влади. Спираючись на Запорозьку Січ і союз зі Швецією, Пилип Орлик намагався висунути українську справу на міжнародний рівень і організувати нову антимосковську коаліцію. Він уклав союзний договір з Кримом 23.11.1711 р. вів переговори з Туреччиною (яка привілеєм 1712 року визнала владу Орлика на Правобережжі і Запоріжжі), з донськими козаками (булавинцями) на Кубані, навіть з казанськими татарами та башкирами. Орлик провадив збройну боротьбу проти Москви на Правобережній Україні у 1711-1714 роках, яка, після перших успіхів закінчилась невдало, через хибну політику Туреччини й хижацьку поведінку Криму. Всі ці події відображені в фотодокументах експозиції.

1714 р. П.Орлик з частиною генеральної старшини виїхав до Швеції, а 1720 р. – переїхав до Німеччини, якийсь час жив інкогніто у Сілезії й Польщі, а з 1722 р. і до кінця життя перебував у володіннях Туреччини. Фактично він був інтернований (до 1734 р. у Салоніках, а потім у Буджаку й нарешті у Молдовії). У цей період Пилип Орлик шукав підтримку також у різних європейських держав, зокрема Швеції, Польщі, Англії, Ватикані, а головне у Франції через свого сина Григора Орлика (див. фотокопію портрета). Разом з ним він намагався організувати власну військову силу й підняти Запоріжжя проти Москви, але всі ці заходи не мали успіху, у зв’язку з не сприятливими політичними обставинами по відношенню до України. Помер Пилип Орлик 1742 року в Яссах.

Источники: http://kiev.vsetke.com/spravka/polikliniki.html, http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/perekaz_konstitucia_pilipa_orlika.dhtml, http://www.getman-museum.kiev.ua/index/zal_pilipa_orlika/0-22